Отправлено: 16.03.20 12:51. Заголовок: ЕКМ 2020

ПОПЕРЕДНІ УМОВИ ЗМАГАНЬ

Зліт-змагання проводиться з 14 по 18 травня 2020 року в урочищі Мар'ївське Баштанського району Миколаївської області.
У зльоті-змаганнях беруть участь делегації закладів загальної середньої та позашкільної освіти Миколаївської області. Кількість осіб від делегації — 8 дітей 2003-2008 років народження та 2 керівники.
До програми зльоту-змагань включені наступні види:
- «Експедиційно-краєзнавчий маршрут»;
- «Творчі майстерні»;
- «Орієнтування на місцевості»;
- «Конкурсна програма».
Переможець зльоту-змагання визначається за сумою місць, що посіли команді в усіх видах змагань.
У разі однакового результату перевага надається команді, яка має кращий результат з виду «Експедиційно-краєзнавчий маршрут».

1. Експедиційно-краєзнавчий маршрут:

1.1. Умови проходження дистанцій маршруту
Команда в складі 6 осіб (+ 1 особа – супроводжуюча, за бажанням команди) повинна пройти маршрут по пересіченій місцевості та знайти контрольно-залікові станції, контрольні пункти з використанням різних видів орієнтування на місцевості, подолати туристсько-спортивні етапи. На всіх етапах маршруту працює 6 осіб, 1 учасник команди у роботі на етапах участі не бере, а супроводжує команду з командною карткою і слідкує за її заповненням. Прізвище та ім’я такого учасника записується в командну картку, і під час проходження дистанції він повинен мати при собі документ, що засвідчує його особу.
Маршрут проходить на двох дистанціях, змагання на кожній з них відбуватимуться у визначені дні. На дистанціях знаходяться етапи:
- контрольно-залікові станції (далі - КЗС) певного напряму краєзнавства;
-контрольні пункти (далі - КП) з орієнтування;
- туристсько-спортивні етапи(далі - ТСЕ);
- станція зі спеціальним завданням (далі - ССЗ).
Зміст роботи на КЗС відповідає краєзнавчо-дослідницьким напрямам: історичне, археологічне, етнографічне, екологічне, географічне, геологічне краєзнавство.
Експедиційно-краєзнавчий маршрут проводиться за принципом «ралі».
Команди починають роботу на контрольно-залікових станціях та на інших етапах згідно з графіком. У разі запізнення команда допускається до виконання завдань, але лише у випадку, якщо запізнення не перевищує часу, відведеного для роботи згідно з графіком руху команди.
У випадку, коли час запізнення перевищує час, визначений для роботи, команда до виконання завдань не допускається. Етап вважається не пройденим. Команда продовжує рух до наступного етапу змагань згідно з графіком.
Судді на етапах відмічають в контрольній картці команди результати роботи в балах. Після виконання завдань команда у повному складі продовжує рух по дистанції.
Персональний склад учасників на кожний день визначається командою і повідомляється Головній суддівській колегії (далі – ГСК) технічною заявкою перед стартом з поданням підтверджуючих документів на учасників команди.
Обладнання КЗС та ТСЕ здійснюється суддівською колегією змагань.
Для проходження дистанції необхідно мати командне спорядження (додаток 1). Для проходження КЗС з різних видів краєзнавства, необхідно мати спорядження, перелік якого оголошується ГСК напередодні змагань.
При виході на КЗС команда заходить в зону виконання завдання отримує та виконує його.
Робота на кожній КЗС складається з практичних краєзнавчих прийомів (досліджень), уміння користуватись якими повинні продемонструвати учасники, та перевірки основ теоретичної підготовки.

1.2. Перелік краєзнавчих завдань
1.2.1.Історичне краєзнавство
 Опис пам’ятки історії та культури (30 б).
 «Стрічка часу» (20 б.)
 Перевірка основ теоретичної підготовки з історичного краєзнавства (10 б).
Опис та паспортизація пам’яток історії та культури
Опис пам’ятки історії та культури здійснюється за наступною схемою (див. картку):
- Найменування пам’ятки (точна назва).
- Опис речі зі вказівкою її особливостей (форма, колір, деталі, написи, зображення тощо).
- Матеріал(и), з якого виготовлено (камінь, мідь, скло тощо).
- Техніка виготовлення (шліфування, лиття, кування, дуття тощо).
- Датування (археологічна або історична епоха, століття або рік виготовлення (в залежності від того, наскільки точно визначається).
- Розміри (три обов’язкові параметри за найбільшими показниками (пр. довжина – 10,5 см, ширина – 11,7 см, висота – 3,2 см).
- Призначення (для чого предмет використовується на практиці).
- Хто міг бути вірогідним власником (коваль, аптекар, селяни, військові, населення певного регіону тощо).
- Стан збереженості (незадовільний, задовільний, добрий + пояснити чому (не має пошкоджень, має пошкодження або втрати (які саме), вкритий нальотом тощо).
Зразок
Картка для заповнення
Краєзнавчий етап «Історичне краєзнавство»
Практичне завдання. Опис пам’ятки історії та культури
Команда ___________________________________________________________________
Завдання: скласти опис пам’ятки історії та культури за схемою
Паспорт пам’ятки історії та культури
1. Найменування пам’ятки (3 б.) __________________________________________________________
2. Опис речі зі вказівкою її особливостей (8 б.) ______________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Матеріал(и), з якого виготовлено (4 б.) ___________________________________________________
4. Техніка виготовлення (4 б.) ____________________________________________________________
5. Датування (історичний період створення) (3 б.) ____________________________________________
6. Розміри (2 б.) ________________________________________________________________________
7. Призначення (2 б.) ____________________________________________________________________
8. Хто міг бути вірогідним власником (2 б.) _________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
9. Стан збереженості (2 б.)________________________________________________________________

Підпис капітана ________ Підпис судді _____________
Експертна оцінка старшого судді КЗС __________

«Стрічка часу»
Учасники розташовують запропоновані організаторами предмети в хронологічній послідовності на стрічці часу, кожен з двадцяти відрізків якої має позначку дати. Всі предмети мають зайняти свої місця поряд з правильною датою створення. Правильне розташування предмету оцінюється в 1 бал, будь яке зміщення – 0 балів.


1.2.2.Археологічне краєзнавство
 Розмітка розкопу на місцевості за запропонованими параметрами (25 б).
 Складання плану запропонованого розкопу у заданому масштабі (25 б).
 Перевірка основ теоретичної підготовки з археологічного краєзнавства (10 б).

Розмітка розкопу на місцевості за запропонованими параметрами
Завдання передбачає виконання вправ з розбивки археологічного розкопу на місцевості.
За умовами, команді надається інформація щодо точки R0 та розмірів розкопу. Учасникам потрібно розбити на місцевості розкоп прямокутної форми з просторовою орієнтацією за сторонами світу.
Розбитий на місцевості розкоп складається з чотирьох вбитих в землю кутових кілків та натягнутої між ним мотузки, що окреслює прямокутник. R0 – це нульова точка відліку, один з кутів розкопу, розташування якого на місцевості заздалегідь відомо (відповідний кілок вбивається в землю організаторами до початку етапу). У завданні цей кут визначається як Пн-Сх, Пн-Зх, Пд-Сх або Пд-Зх. Учасникам, використовуючи компас, необхідно визначити просторове розміщення розкопу відносно відомого R0 та розбити на місцевості прямокутник, зорієнтований за сторонами світу, із зазначеними в умовах розмірами сторін, вбити у землю три останні кутові кілки та натягнути між ними мотузку.
Критерії оцінювання:
Правильне просторове розміщення розкопу відносно R0 – 12 б.
Всі кути 900 (похибка на кожні 50 – -2б.) – 4 б.
Орієнтація розкопу за сторонами світу (відхилення від вісі на кожні 30 – -1б.) – 3 б.
Відповідність розмірів розкопу умовам (похибка на кожні 3 см – -1б.) – 4 б.
Наявність рівно та туго натягнутої мотузки (провисання – -1б., відсутність прямої лінії – -1б.) – 2 б.
ЕКМ. Станція «Археологічне краєзнавство» Розбивка розкопу
Команда:___________________ Макс. бал Приз. бал
Правильне просторове розміщення розкопу відносно R0 12
Всі кути 900 (похибка на кожні 50 – -2б.) 4
Орієнтація розкопу за сторонами світу (відхилення від вісі на кожні 30 – -1б.) 3
Відповідність розмірів розкопу умовам (похибка на кожні 3 см – -1б.) 4
Наявність рівно та туго натягнутої мотузки (провисання – -1б., відсутність прямої лінії – -1б.) 2
Загальний бал 25


Підпис капітану _____________ Підпис судді ______________

Складання плану запропонованого розкопу у заданому масштабі
Завдання передбачає складання плану запропонованого організаторами розкопу на мілліметровці та нанесення на нього розташованих в розкопі археологічних об’єктів. Складання плану здійснюється в у визначеному організаторами масштабі. Варіанти масштабів: 1:10, 1:20, 1:25.
Критерії оцінювання:
Відповідність плану заданому масштабу (похибка на кожні 5 см на місцевості – -2 б.) – 8 б.
Правильність визначення відстаней та розмірів археологічних об’єктів (похибка на кожні 5 см на місцевості – -2 б.) – 8 б.
Наявність позначки масштабу – 2 б.
Наявність позначки напрямку на північ – 2 б.
Наявність легенди – 2 б.
Охайність креслення та якість графічної передачі об’єктів – 3 б.

ЕКМ. Станція «Археологічне краєзнавство» Креслення розкопу
Команда:___________________ Макс. бал Приз. бал
Відповідність плану заданому масштабу (похибка на кожні 5 см на місцевості – -2 б.) 8
Правильність визначення відстаней та розмірів археологічних об’єктів (похибка на кожні 5 см на місцевості – -2 б.) 8
Наявність позначки масштабу 2
Наявність позначки напрямку на північ 2
Наявність легенди 2
Охайність креслення та якість графічної передачі об’єктів 3
Загальний бал 25

Підпис капітану _____________ Підпис судді ______________


1.2.3. Етнографічне краєзнавство
 Облаштування святкового столу(15 балів).
 Опис народної іграшки (лялька) (35 балів).
 Перевірка основ теоретичної підготовки з етнографічного краєзнавства (10 балів).

Облаштування святкового столу
Облаштування святкового столу відбувається за наступним алгоритмом: Команді пропонуються картки із зображенням різних страв та символів/атрибутів, притаманних конкретному народному або релігійному святу (оголошує суддя на КЗС). Учасникам потрібно відібрати традиційні для певного свята атрибути і страви та правильно розташувати їх на «святковому столі».
Порушення Штрафні бали, за кожну помилку
Не відібрана страва, обов’язкова для святкового столу 1
Не відібраний атрибут/символ, обов’язковий для святкового столу 1
На «святковому столі» розташована страва, яка не готувалась на цей святковий стіл 1
На «святковому столі» розташований атрибут /символ, який не повинен бути на ньому 1
Страва розташована на «святковому столі» не на своєму місці 1
Символ/атрибут розташований на «святковому столі» не на своєму місці 1
Старшим суддею КЗС здійснюється фотофіксація облаштування «святкового столу і заповнюється картка виконання завдання
Зразок
Картка фіксації виконання практичного завдання
Кількість страв, які використовувались для облаштування святкового столу, у т.ч. обов’язкових
Кількість атрибутів/символів, обов’язкових для святкового столу
Правильність розташування страв та атрибутів/символів на святковому столі

Експертна оцінка старшого судді КЗС ______
Підпис капітана ______ Підпис судді ______

Опис народної іграшки (лялька)
Опис народних іграшок (ляльок) здійснюється за наступною схемою (див. картку):
Назва народної іграшки (ляльки) (враховується точність назви)
Символічне значення (з якої нагоди виготовлялась) або побутове призначення (для чого використовується у побуті)
Техніка виготовлення (мотання, шиття, плетіння, в’язання тощо)
Матеріали, з яких виготовлено (стрічки, нитки, тканина, солома, кукурудза, зерно, гроші (копійки), лікарські трави тощо)
Хто виготовляв (найстарша жінка роду, діти, незаміжні дівчата, жінка при надії, чоловіки, будь-хто та ін.)
Зразок
Картка для виконання практичного завдання
Назва ляльки (1 б.)
Символічне або побутове значення (2 б.)
Техніка виготовлення (1б.)
Матеріали, з яких виготовляли (2 б.)
Хто виготовляв (1 б.)
Сума балів

Експертна оцінка старшого судді КЗС ______
Підпис капітана ______ Підпис судді ______


1.2.4.Екологічне краєзнавство
 Відбір та паспортизація проби води з поверхневого шару водойми (30 б).
 Первинний органолептичний аналіз відібраного зразка води (20 б).
 Перевірка основ теоретичної підготовки з екології (10 б).

Відбір та паспортизація проби води з поверхневого шару водойми.
При відборі проб води з відкритої водойми, чи колодязя вимірюють її температуру за допомогою спеціального термометра або звичайного хімічного термометра, резервуар якого обгорнений марлевим бинтом в декілька шарів. Температуру визначають безпосередньо у джерелі води. Термометр опускають у воду на 5-8 хв., потім швидко витягають і знімають показники температури води.
Відбирають до одного літра води у хімічно-чистий посуд, попередньо двічі сполоснувши його водою, яку відбирають. Посуд заповнюють приблизно на три чверті з тим, щоб під корком залишилося 2 - 3 см повітряного простору та закривають ватно-марлевим корком.
Під час відбору проби складають супровідний лист, у якому зазначають: вид, найменування, місце знаходження, адресу джерела води (поверхневої водойми, артезіанської свердловини, шахтного колодязя, каптажу, водопровідного крану, водорозбірної колонки); його стислу характеристику; стан погоди під час відбору проби; причину і мету відбору проб (планове обстеження, несприятлива епідемічна ситуація, скарги населення на погіршення органолептичних властивостей води); необхідний обсяг досліджень (короткий органолептичний, повний санітарно-хімічний аналіз, бактеріологічний аналіз, визначення патогенних мікроорганізмів); дату і час відбору проби; результати досліджень, виконаних під час відбору проби (температура); ким відібрана проба (прізвище, посада, установа); підпис особи, яка відібрала цю пробу.
Порушення Штрафні бали
Вимірюванні температури води:
Недотримання часу 1
Не виконано занурення приладу 1
Не визначено температуру води 3
Оформлення супровідного листа
Не визначено найменування водойми 1
Не визначено місце забору проби 1
Не надано характеристики водойми 1
Не визначено показники погоди (за кожен) 1
Не визначено дати забору 1
Неякісне оформлення супровідного листа 3

Зразок
Супровідний лист
проби води з поверхневого шару водойми
дата _________ час ___________
вид забору (наприклад, разова проба) \мета_____________________
1. . Водний об’єкт (наприклад, р. Інгулець - м. Кривий Ріг)
2. Характеристика водного об’єкту (наприклад. Відкрита водойма, гірська річка зі стрімкою течією)
3. Місце відбору\горизонт (наприклад, 1 км вище м. Кривий Ріг; придонний шар);
4. Вид аналізу (наприклад - на вміст важких металів).
5. Погодні умови
- t0 C повітря
- вологість (%)
- хмарність
- сила, швидкість, напрям вітру (за шкалою Бофорта);
- атм. тиск;
- опади
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________\_____________\_________________________________________________________________________________
6. Результати досліджень проби:
- колір;
- запах (інтенсивність, хар-р)
- мутність
- t0 C води
___________________________________
____________\______________\________
___________________________________
___________________________________
7. Пробу відібрано та досліджено (команда) ___________________________________
Кількість набраних балів _____________________________
Підпис капітана _____________________________


Первинний органолептичний аналіз відібраного зразка води*
1.Колір.
• Наповнити пробірку водою до висоти 2/3 об’єму.
• Визначити колір води, роздивляючись пробірку зверху на білому фоні при боковому освітленні. Відмітити підходящий відтінок з наведених у таблиці.
2. Запах. Інтенсивність та характер
• Наповнити пробірку водою 2/3 об’єму, закоркуйте;
• Збовтайте вміст колби обертальним рухом руки.
• Відкрийте колбу і відразу ж визначте характер та інтенсивності запаху у балах відповідно таблиць.
3 Мутність.
• Наповнити пробірку водою до висоти 10 – 12 см.
• Визначити мутність води, роздивляючись пробірку зверху на темному фоні при боковому освітленні. Відмітити підходящий відтінок з наведених у таблиці.
Порушення Штрафні бали
Не достатній об’єм води 1
Не правильне положення фону 1
Не правильне положення проби відносно освітлення 1
Не враховано освітлення 1
Проба не піддавалась механічній дії (збовтування) 1
Не визначено показник 7
*Прилади та таблиці визначень входять до переліку обладнання станції


1.2.5.Геологічне краєзнавство
 Визначення мінералів та гірських порід (39 б).
 Паспортизація геологічного зразка (10 б).
 Перевірка основ теоретичної підготовки з геології (11 б).

Визначення мінералів та гірських порід
Представлено зразки мінералів та гірських порід що входять до колекцій для кабінетів географії.
Зразок
Станція «Геологія» ВИЗНАЧЕННЯ МІНЕРАЛІВ ТА ГІРСЬКИХ ПОРІД Команда _____________
№ зразка. Назва мінералу або гірської породи (1 б) Походження
(1 б) Використання
(вид промисловості)(1 б) Кількість набраних балів
1
2

10
11
12
13
Підпис капітану _____ Кількість набраних балів _____ Підпис судді __________

Паспортизація геологічного зразка
• індекс зразка;
(1 б)
• прізвище особи, яка відбирала зразок;
• назва команди;
• дата відбору зразка;
• географічна прив’язка, (1 б);
• визначення мінералу, (1 б);
• опис зразка: колір (1 б), колір риси (1 б), блиск (1 б), прозорість (1 б), злам (1 б), походження (1 б), твердість (1 б).
Зразок*
Колір Колір риси Блиск Злам Прозорість
Безбарвний абобілий Білий Металевий Рівний Прозорий
Чорний Чорний Полу металевий Східчастий Напівпрозорий
Рожевий Рожевий Алмазний Нерівний просвічуючий по краях
Червоний Червоний Скляний Скалковий Не прозорий
Коричневий Коричневий Жирний Раковистий
Фіолетовий
(бузковий) Фіолетовий
(бузковий) Восковий Зернистий
Блакитний Блакитний Шовковистий
Синій Синій Перламутровий
Зелений Зелений Матовий
Жовтийабо помаранчевий Жовтий
Смугастий, строкатий Оранжевий
Відсутній
* Таблиця шкали Мооса входить в обладнання станції


1.2.6. Географічне краєзнавство
 Метеорологічні спостереження (27 б)
- Опис ґрунтового розрізу (25 б)
 Перевірка основ теоретичної підготовки з географії (8 б)

Метеорологічні спостереження:
виміри температури повітря, атмосферного тиску, відносної та абсолютної вологості, сили вітру, висоту Сонця над горизонтом
Критерії оцінювання виконання завдання «Метеорологічні спостереження»
Завдання Параметри, що оцінюються Бали
1. Визначення температури повітря ПРАВИЛЬНІСТЬ ДІЙ:
- використовують термометр;
- близько не нахиляються та не чіпають руками, що виключити сторонній вплив 2
ВИМІРИ:
- похибка не повинна перевищувати ціну поділки
ЗАПИС РЕЗУЛЬТАТУ:
- чіткий, без виправлень;
- вказана величина в якій здійснено вимірювання
2. Визначення атмосферного тиску ПРАВИЛЬНІСТЬ ДІЙ:
- використовують барометр;
- використавши співвідношення величин вимірювання кПа та мм.рт.ст. переводять одну величину в іншу 6
ВИМІРИ:
- похибка не повинна перевищувати ціну поділки
ЗАПИС РЕЗУЛЬТАТУ:
- чіткий, без виправлень;
- результат поданий в кПа та мм.рт.ст. (при необхідності виконуються попередні перетворення);
- результат подається з точністю до цілого значення
3. Визначення сили вітру ПРАВИЛЬНІСТЬ ДІЙ:
- використовують шкалу Бофорта;
- спостерігають за ознаками дій вітру;
- порівнюють результати спостереження з даними в таблиці 3
ВИМІРИ:
- похибка не повинна перевищувати 1 бал
ЗАПИС РЕЗУЛЬТАТУ:
- чіткий, без виправлень
4. Визначення відносної вологості ПРАВИЛЬНІСТЬ ДІЙ:
- використовують психрометр;
- близько не нахиляються та не чіпають руками, що виключити сторонній вплив;
- послідовність дій: 1) визначення показників сухого термометра; 2) визначення показників вологого термометра; 3) визначення різниці температур; 4) визначення відносної вологості за психометричною таблицею 6
ВИМІРИ:
- похибка не повинна перевищувати 2%
ЗАПИС РЕЗУЛЬТАТУ:
- чіткий, без виправлень;
- вказана величина в якій записано результат
5 Визначення абсолютної вологості ПРАВИЛЬНІСТЬ ДІЙ:
- використовують психрометр та таблицю «Максимальна вологість при різних температурах повітря»;
- послідовність дій: 1) за таблицею «Максимальна вологість при різних температурах повітря» визначають значення максимальної вологості при показнику сухого термометра; 2) значення відносної вологості множать на значення максимальної і добуток ділять на 100% 4
ВИМІРИ:
- похибка не повинна перевищувати 0,5 г\м3
ЗАПИС РЕЗУЛЬТАТУ:
- чіткий, без виправлень;
- вказана величина в якій записано результат
6 Визначення висоти Сонця над горизонтом ПРАВИЛЬНІСТЬ ДІЙ:
- використовують гномон;
- вимірюють довжину тіні;
- визначають висоту Сонця графічним (креслять малюнок в масштабі 1:20) або математичним способом 6
ВИМІРИ:
- похибка не повинна перевищувати 50
ЗАПИС РЕЗУЛЬТАТУ:
- чіткий, без виправлень;
- вказана величина в якій записано результат
Зразок
Картка для заповнення
КЗС «Географічне краєзнавство» Дата ______________
Команда _______________________
№ Назва показника Значення показника Величина вимірювання Максимальна кількість балів Результат команди
1 Температура повітря 2
2 а ) Атмосферний тиск кПа 3
2 б) Атмосферний тиск мм.рт.стб 3
3. Сила вітру 3
4. Відносна вологість повітря 6
4 а) температура за сухим термометром
4 б) температура за вологим термометром
4 в) різниця температур сухого і вологого термометрів
5. Абсолютна вологість повітря 4
5 а) максимальна вологість
6 Висота сонця над горизонтом 6
6 а) довжина тіні від гномона
Загальний результат 27

Опис ґрунтового розрізу
Описуючи ґрунт, відмічають послідовно всі помітні (різного кольору і будови) шари й горизонти, починаючи з верхнього. Виміри проводять від поверхні ґрунту, яка служить нульовою відміткою.
1. Опис горизонту: потужність ( вимірюють складним метром або рулеткою і вказують цю величину після назви кожного горизонту). Досліджуючи кожен шар і горизонт, визначають: 1) потужність шару і горизонту; 2) глибину нижньої межі від нульової відмітки (поверхні ґрунту); 3) механічний склад (піщаний, щебенюватий, глинистий); 4) забарвлення (сіре, темно-сіре, темне); 5) структуру (дрібногрудкувата, великогрудкувата і т. д.); 6) вологість (мокрий, сирий, вологий, свіжий, сухий); 7) включення (каміння, коріння дерев і рослин, рештки тварин, їх розміри, кількість); 8) чіткість вираження межі між горизонтами і ступінь різкості переходів одного горизонту в інший (10 б);
2.Крім того в карточку записують: 1) дату; 2) місцезнаходження ґрунтового розрізу (1 б); 3) рельєф місцевості (1б); 4) умови зволоження поверхні опадами, виходами ґрунтових вод, підпором річки, озера (сухо, волого, сиро, заболочено) (1б); 5) рослинний покрив (1 б); 6) характеристика природної зони. (1б)
3. Замалювати ґрунтовий розріз у масштабі 1:10. (10 б)
Зразок
Картка для заповнення
Опис ґрунтового розрізу _______ 2020 року
Географічна прив’язка\ природна зона _______________\_________________

Малюнок в масштабі Опис кожного горизонту Границя горизонтів (опис)
Підпис капітану _____ Кількість набраних балів _____ Підпис судді __________

1.3. Орієнтовний перелік видів орієнтування:
- орієнтування в заданому напрямі по карті;
- орієнтування по лінії, позначеній на карті;
- орієнтування по маркованій дистанції;
- орієнтування по легенді.

1.4. Орієнтовний перелік туристсько-спортивних етапів:
- підйом по схилу спортивним способом;
- спуск по схилу спортивним способом;
- траверс схилу (горизонтальні і похилі ділянки);
- навісна переправа (через річку, яр);
- переправа по колоді (через річку, яр);
- рух по купинах;
- рух по жердинах;
- переправа по паралельних мотузках (через річку, яр);
- подолання природної перешкоди з використанням підвішеної мотузки («маятник»);
- транспортування потерпілого на ношах.


1.5. Орієнтовний перелік спеціальних завдань:
- визначення умовних знаків топографічних карт;
- розв’язання топографічних задач;
- визначення азимуту;
- в’язання вузлів;
- перша домедична допомога.

Остаточний перелік ТСЕ, ССЗ, видів орієнтування визначатиметься ГСК напередодні проведення дистанцій маршруту та оголошено на нараді представників.
Час на виконання завдань кожної КЗС – 25 хвилин, ТСЕ – 10 хвилин.

1.6. Підведення підсумків
Результат команди визначається за найбільшою сумою балів, що набрала команда на експедиційно-краєзнавчому маршруті, які вираховуються як різниця між максимальною оцінкою (преміальними балами) та сумою штрафних балів, отриманих командою під час подолання дистанції.
При рівності результатів у двох чи більше команд краще місце посідає та, у якої більше балів за проходження КЗС з краєзнавства, а у випадку їх рівності пріоритет надається кількості балів, отриманих при виконанні практичних завдань.
У разі пропуску туристсько-спортивного етапу, контрольно-залікової станції або станції зі спеціальним завданням команда посідає місце після команди з більш повним заліком.